Все шкідливе в нашім краї природі жити заважає

Все шкідливе в нашім краї природі жити заважає

Йдемо в гості до природи.

Є в ній різна дивина:

В небі – зорі, в ріках – води,

В полі квіточка ясна.

А зимою є сніжинка,

Літо дощик принесе,

Є метелик і пташинка

І таке цікаве все!

Краса природи – справжнє диво.

Все неповторне і живе.

Де не поглянь, скрізь так красиво:

По небу сонечко пливе,

Навколо височіють гори,

Між горами дзюрчить вода.

А ліс зелений, наче море,

І всюди казка ожива!

Вчитель

1 - Чи бачив ти восени, як дим стелиться понад землею, наче туман? Що це? Пожежа? Ні, димова завіса, яку влаштували несвідомі мешканці міста чи села. Кому заважає торішнє листя? У лісі ж його ніхто не спалює! Перегнивши, воно стає добривом для нових рослин. У природі все влаштовано розумно і раціонально.

2 - Весняні та осінні підпали шкодять траві, кущам, плазунам – усьому живому мікросвіту!  На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише за 5-6 років, а часто не відновлюється ніколи. Тобі її шкода? Тоді спини паліїв!

3 - Рослини є могутнім фільтром, який вбирає з повітря і ґрунту важкі метали та інші шкідливі речовини. Під час спалювання вони виділяються у повітря. Найбільше шкідливих речовин містяться у бадиллі картоплі. Не пали його!

4 - Від диму страждають і люди, і звірі.  Тому ми з дідусем на нашій дачній ділянці повністю відмовилися від паління залишків рослин і листя. Ми залишаємо все це перегнивати в спеціально відведеному місці. Виявляється, не так-то вже й роботи багато!

5 – Я завжди помагаю бабусі складати картоплиння, кукурудзиння й опале листя до компостної ями. Потім ми ще й поливаємо все це водою, щоб швидше перегнивало. Нам на дачі чорний дим не потрібний!  Адже ми приїжджаємо туди набиратися здоров’я, а не втрачати його.

6 – Від диму страждають люди.  Але не всі про це знають. Тому я розповів батькам, родичам та друзям, чому не  можна палити  сміття, листя та гілки. Вони пообіцяли більше цього не робити.

7 – Синє небо, жовте поле –

          Із димом такого не буде ніколи!

          Якщо ми врятуєм від диму природу,-

          Залишим нащадкам українського роду!

8 – Дим  -  це отрута, яка загрожує життю людей.  Тому я постійно кажу своїм знайомим, щоб вони не палили  ні листя, ні сміття. А ще всі люди, які мешкають у нашому будинку, зібралися разом, позбирали викинуті шини і не спалили їх, а зробили з них загородження для клумб та гірки для малят.

9 -

Правила Заборони і Зроби це.

-            Кожна культурна людина дбає про своє природне оточення. А що можете зробити ви, школярі, для того  аби зберегти довкілля?

·        Посади деревце, щоб очищало повітря.

·        Посій квіточки, щоб милували твій зір.

·       Розчисти джерельце, воно чекає твоєї допомоги.

·        Зроби шпаківню для пташок.

·       Люби цей світ, він просить захисту й любові.

    А тепер ми складемо правила Заборони за цими малюнами.

·        Не можна мити транспортні засоби біля водоймищ, бо це забруднює воду, яку ми п’ємо.

·        Не можна кидати будь-де папірці, пластикові пляшки, бляшанки, бо це засмічує землю, на якій ми живемо.

·       Не збивай гнізда із дерев, адже у них маленькі майбутні життя.

·       Подорожуючи, не залишай по собі сліди невихованого мандрівника.

Нам без природи не прожити –

Це все довкілля, мій дружок!

Це все довкілля, це природа,

Частинки ми її малі.

Потрібне нам життя й свобода,

Щоб вік прожити на землі!

1-й учень: Всім! Всім! Всім! 
2-й учень: Звертаємось до небайдужих! 
3-й учень: Звертаємось до добрих серцем! 
4-й учень: Звертаємось до чуйних! 
5-й учень: Звертаємось до розумних! 
6-й учень: Хочемо нагадати! 
7-й учень: Хочемо пояснити! 
8-й учень: Хочемо достукатись до ваших сердець! 

Аня – Бережи природу.

Учень: Природа нам – як рідний дім, 
Вона усім - як мати, 
Щоб лад завжди був в домі тім, 
Про це нам треба знати, 
Не рви, не знищи, не зруйнуй – 
Це заповідь для тебе, 
Красу планети не зіпсуй – 
Вона одна під небом.

Учень: Доброго ранку, мрійні діброви, 
Чисті джерела та синьоброві, 
Доброго ранку, щедрі поля! 
Все, що нам душу звеселя.

Учень: Все відбивається в краплі рослини, 
Все, що навколо квітне, співа, 
Все, що ти бачиш і чуєш, - 
Наше життя, наша радість жива.

Учень: Шепіт колосся, зілля цілюще, 
Помах чаїного дива крала, 
Все, наче казку, ти, невмируща 
Рідна природо людям дала!

Виходить хлопчик-розбишака, у нього в руках велика рогатка 

Хлопчик-розбишака: Привіт усім! 
Учень 1: Ти чого сюди розбишако прийшов? 
Хлопчик-розбишака: А що не можна? 
Учень 1: Та чому ж не можна? Можна! От лише рогатку залиш за дверима, а ще краще викинь її взагалі. 
Хлопчик-розбишака: Нізащо! З неї так добре по пташках стріляти. 
Учень 1: то це ти пташок із саду розігнав? 
Хлопчик-розбишака: Ну я! 
Учень 1: То це через тебе у нашому саду так мало яблук і груш вродило? 
Хлопчик-розбишака: А до чого тут яблука і груші? Я їх не чіпав 
Учень 1: На уроках ти неуважний вчитися не хочеш, от і виходить, що про природу ти нічого не знаєш. Лиш птахи відлітають, як на сад нападають страшні, люті хробаки, роблять свою чорну справу – об’їдають всі зелені листочки з дерев. Тому яблуні і груші не змогли зацвісти і восени було зовсім мало яблук. 
Хлопчик-розбишака: А як же птахів повернути? 
Учень 2: Шпаківні розвішувати, взимку підгодовувати. Із такого саду птахи ніколи не полетять. 
Учень 1: То ти зрозумів? 
Хлопчик-розбишака: Зрозумів. Більше ніколи в птахів не стрілятиму. Обіцяю побудувати годівничку і підгодовувати птахів. 

Вилітає пташка

ЛИСТ ЗДОРОВ'Я

Ми — птахи— звертаємося до вас, діти, за допомогою. Нам загрожує небезпека: забруднення повітря та води, знищення всього живого на землі! Якщо ви не виконаєте завдання, які знаходяться в цьому конверті, тоді все живе може загинути!

• Без чого дорослі та діти не можуть прожити? (Без їжі, води, повітря)

- Молодці!

Ми не загинемо. Але якщо ви будете дотримуватись таких правил:

1)  Не ламай гілля дерев і кущів:

2)  не зривай у лісах та на лугах квітів;

3)  не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах;

4)  не руйнуй мурашники:

5)  не лови диких тварин і не принось їх додому;

6)  не залишай вогонь у лісі;

7)  не галасуй у лісі.

Учень: Учись любити все навколо себе: 
Траву і квіти, кущик деревце, 
Жучка і пташку, і блакитне небо 
І синьооке чисте джерельце. 
Яка земля! Чарівна й пречудова! 
Вона нам мати. Ми – її дитя! 
Летить на землю весняна обнова, 
Бурлить, вирує на землі життя! 

«Природа просить порятунку»

1. Природа просить порятунку 
Зеленим шепотом лісів. 
Тривожним лебединим криком 
Знімілим плеском рік, морів 
Вона до нас із щемом в серці 
Зболілі рука простягає 
Надіючись на кращу долю 
Про милосердя всіх благає 
Приспів: 
Не ламайте, не знущайтесь, 
Не руйнуйте не губіть… 
Пожалійте приголубте, 
Нагодуйте оживіть

2.Від споживацького безглуздя 
Довкілля треба вберегти – 
Тож маємо навчитись жити 
Лиш за законами краси 
Ми – люди, а тому повинні 
Розумне й вічне в світ нести 
У серці кожної людини 
Зростити пагін доброти 
Приспів: 
Не ламати, не вбивати, 
Не рубати не губити, 
Пожаліти, захистити, 
Напоїти, оживити.

Учень:                  В червону книгу ми занесли 
Світ неповторний і чудесний, 
Що поступово вимирає, 
Давно рятунок в нас благає. 
Невже в майбутньому на світі 
Не будуть квітнуть дивні квіти? 
Конвалії і фіалки ніжні, 
І вісник березня – підсніжник? 
Невже ми більше не побачим, 
Як сон-трава росою плаче? 
Троянда степу, квітка мрії, 
Жар-цвітом землю не зігріє? 
Ми всі господарі природи. 
Тож: бережімо її вроду! 

Учитель: Діти, а чи знаєте ви, що: 
- Гектар лісу протягом року очищає 18 млн. куб. метрів повітря, а з повітря забирає 36 тонн пилу 
- Бук виробляє за 1 год. 1кг.700г кисню 
- З 1га насаджень липи, акації бджоли збирають 300кг меду 
- Граки знищують 8 тисяч черв’яків за рік 
- Шпак тільки за сніданок з’їдає. 50-60 комах 
- Одна ластівка за літо поїдає до мільйона комах 

Усіх людей ми закликаєм:

Нащадкам збережіть природу,

Її степи, ліси, джерельну воду,

Дерева не рубайте, не збивайте звіра,

І у природи буде хай довіра,

Що не заподієте ви зла їй,

Своїй колисці, матері своїй.

Всі, хто маленький, хоче рости!

Чисте повітря й водичку нам треба,

Просить з нас кожен — і я, і ти.

Хочемо ми, щоб сонце світило!

Хочемо ми, щоб поле родило

І шоб навколо квіти росли.

Хочемо, хочемо, хочемо ми!

 Невже в майбутньому на світі

 Не будуть квітнуть дивні квіти?

 Конвалії й фіалки ніжні,

  І вісник березня — підсніжний?          

 Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче?

Троянда степу, квітка мрії

Жар-цвітом землю не зігріє?

Ми всі — господарі природи,

Тож збережемо її зроду!

Все на землі, все треба берегти.

І птаха, й звіра, і оту тварину,

Не чванься тим. що цар природи ти,

Бо, врешті, ти — лише її частинка.

Так, частинка — невелика і залежна.

 Цю істину сприймай беззастережно.

Якщо береш, то треба віддавати,

Коли й надалі хочеш царювати.

Поки в небі є свято веселок і крил.

Поки є на земля і роса, і колосся,

Я живу,

Поки засклено щебетом пташки вікно,

Поки тиша, овіює явір гіллястий,

Я живу.

Поки в думках моїх день, що вимагає давно,

Поки є кому вранці промовити: «Здрастуй!»,

Ми живемо!

Ми живемо!

Ріки і гори, моря і поля. —

Це наша рідна, хороша Земля,

Будь їй ти другом, люби, бережи.

 Приклад в усьому всім покажи.

Квіти хап квітнуть, співають пташки.

 Хап всіх привітно стрічають стежки.

 Кожна стежина в майбутнє веде —

Там радість і щастя чекають тебе.  

Я зірвав квітку — і вона зів'яла,

Я піймав метелика — і він помер у мене на долоні.

І тоді я зрозумів, що доторкнутись до краси

Можна лише серцем.

У ч и т е л ь. Так! Природі буде гірше! Бо кожна зламана гілочка, кожна зірвана квіточка, кожен зловлений метелик, розорений мурашник, наполоханий птах — це маленька рана, яку ви завдаєте природі. А рани болять! Пам'ятайте про це! У народі говорять, що людина не марно прожила свій вік, якщо вона « збудувала дім, виростила дітей, посадила дерево». Хоч ви ще маленькі, але вже сьогодні можете робити великі й добрі справи — підгодовувати пташок узимку, розвішувати шпаківні та дуплянки навесні, не кидати сміття, посадити й виростити дерева й квіти. Хай очищають повітря наших сіл і міст, милують нам око і звеселяють душу.

Ми посадимо липи і клени —

Буде наша планета зелена.

Ми посадимо в полі тополі,

Хай вони зростають поволі.

Ми обсадимо школу бузками,

Засіємо клумбу квітками.

Хай ростуть дерева і квіти,

Мов здорові, радісні діти.

Дерева зростатимуть з нами,

Шумітимуть листом, гілками.

Хай росте при долині калина,

Хай цвіте, розцвіта Україна!

ІІІ. Підсумок заходу

У ч и т е л ь. Природа України чудова. Дбаймо про неї, примножуймо її багатства, будьмо мудрими й добрими у ставленні до природи, прислухаймося до всього живого, вивчаймо, шануймо, будьмо уважними, чуйними, дбайливими.

Не ходіть по землі навмання. А звертайте увагу на кожну стеблинку, робіть для себе відкриття, і ви інакше зрозумієте життя, відчуєте себе в чарівному світі природи.

Бережіть перші ніжні сходи,

   На зеленім килимі природи,

   Небо в зорях, океан і сушу,

   Як безсмертну

   Ніжну нашу душу!