Диференційовані тексти

ПРИРУЧЕННЯ ТВАРИН

       лисьКо, тобага ківро утом, віс нитвари улиб кидими. туПосвопо люнади чалапо чатиприру їх.

       У їне всяз'яви шийпер рдуг — акасоб.

       вгоДо люднаи чалаприру акто, лає ністюпов єн рупричила од огоць асчу.

       Кіт,   як  був,   кат   і  лизашився   енькиммал жахиком.

       шеПізні билу приніруче усиг, урик, чкика.

•  Яких ще тварин приручила людина?

ХЛІБ І ЗОЛОТО

(Уривки з української народної казки)

       еН слота в пнаа хліба. Як єн шковавду, а взяв сеньку лозота і ніспо до бідканя, щоб помітиня ан хліб. някБід не взяв зотало, але рівідзав повилону бихліни нопаві, половину лизашив обіс. З окрайця у нябідка росвила ован бихліна.

•  Чого повчає казка?

ЧИ Є ЗИМА?

(Уривки з оповідання)

       маЗи. Ходнало з ромозами. лиКо вся лязем вавкриється гомсні і наме огоч тиїс ...

       ... Я ан валені ічо балами сінг. Він кийта лийбі-білий і напухетий, шийм'як аз мох. А озмор... від гоньо нідику єн тевчеш, скрізь дошкуляє, вітьна пила мерзнуть. І огоніч поїстипо. Жах!..

       ... — Чепераха порсто нілико не чибала мизи. оВна з сеніо засинає і спить жа од весни.

•   Розкажи, які ще тварини засинають на зиму.

ЯК ЗАЄЦЬ ВЗИМКУ ЖИВЕ

       имаЗ. розМо. Віс тванири від люгото лоходу хоповалися. А в цязай немає ін рино, ін дагніз. гоСьодні під щикуком спитьсяви, тразав в рочяку прижеля. Де куям в сінгу випаєко — там у нього й мід. Зате у цязай латеп, стапухна кашуб. реДоб в кітай цішуб — лотеп, і схотивася від вогівро колег.

•   Подумай, чим можна допомогти тваринам узимку.

ВЗИМКУ

(Казочка)

       куВзим, олик німе ходноло, нохолод й нечсоку. оноВ підкочується чеближ од зелім, ощб гріпотися. одіТ я чивідняю кнові і скаювпу гойо в натукім. Хай гріється! Я єн дам зменутирз чкусоне юзимо, бо ново рощед єгрі енем влікут.

СИНИЧКА

       лиКо я давсні, анд логовою разв щось цвіріньклону. нувГля — оп тікімна пурхає лезененька шкапта з ноючор манишкою.

       ниСичка!

       двоНарі улоб нохолод, пташіц й хозатілося гріпотись, а тирквака у іквні лабу ненавідчи. Мабуть, ещ й тиїс лахоті.

•  Яких зимуючих птахів ти знаєш?

ЯЛИНКА

(уривок)

       І в еліс, і в ахміст нийкож неодмінно очех батиприд лиянку ан тосвя. ! авітьн єн помаєду, ощ дял того, аби рослави ось ката, як у вас, терба щонайменше сятьде іврок четика! биЯк ямо воля, от я геть иб бозаронив барути й провадати лиянки.

З ІСТОРІЇ НАЗВ

Зима:   Гр.д.нь, студень, хмурень, мостовик.

             С.ч.нь, студень, тріскун, сніжень, сніговик.

             Л.т.й, лютень, крутень, бокогрій, зимобор.

Весна: Б.р.з.нь, березозоль, березіль, марець.

             Кв.т.нь, водолій, цвітень, дзюрчальник.

             Тр.в.нь, громовик, май.

Літо:    Ч.рв.нь, червінь, красень.

             Л.п.нь, білень, дощовик, сінокіс.

             С.рп.нь, жнивень, спасівець, хлібочол.

Осінь: В.р.с.нь, ревун.

             Ж.вт.нь, грязень, зазимник.

             Л.ст.п.д, падолист, грудкотрус, листопадник.

 •  Як ти розумієш значення назв?

СКІЛЬКИ РОКІВ ДІДУ МОРОЗУ?

(уривки)

       киСкіль ківро Ддуі роМозу — точно єн наєз тоніх. жутьКа, ощ шонаму доДіві роМозу веж іврок тідвіс, єн шебіль, але в гоньо є і значно шістар тибра ...

       ... А ед ивеж Дід озМор? І сьодніго він — в чійдитя уяві — вежи на півночі. муТо й шутьпи муйо тилис ітид з зріних раїнк, надсилаючи їх у ніпівчну крануї Фінляндію.

  • Визнач зачин казки.

ЗИМОВІ РОЗВАГИ

       Після ноїніч хурделиці тавнас ийтих ромозяний день. нСіг кувиблисвав типро ясонц. Наласта десчуна рапо мозивих розваг.

       сеВелі люмаки випасили ан ливуцю. оХт з лимижа, хот з сантачами, хто ан заковнах.

       ляГа, рикПет, дратКін велосе мчать з кигір.

•   Намалюй малюнок.

•   Який вірш нагадала тобі ця розповідь?

СНІЖИНКА

       З бане тілела наніж, краваси, мов казір, жинсніка.

       пчикХло явсто і лумивався юне. Він мавду: ось вепад під гино, і її топзачуть. пчикХло простяг долоню: голубитипри инкусніж. А онав вапла ан лутеп, рудоб урук хлопкачи і ларозта ...

•  Зміни кінцівку.

•  Прочитай і поясни.

             "М.роз в.сел.нько так і сп.ва. під н.гами".

ЩО ЇСТЬ ЗАЄЦЬ ВЗИМКУ

       Вдень єцьза спить, а кя йдепри ніч, ховидить полятигу й поїспоти.

       горРозне калапми сінг — і тракувич дезнай. Але лико сінгу батога, інв єн ожем розгортину гойо. чикЗай безареться ан замет і грипозе моділо лочгіки щикуків. битьЛю вухийдовго і кору фруквихто ревде. У фруктових кахсад — ілец ремеживо з гойо дівслі.

ПРО МАТІР

       Мати — символ кранайщого, добрінайшого, святінай,шого. Господь єн міг диусю тибу амс, муто ривство ан сівті матерів, бищо гойо застулипа — жека арабське прислів'я.

НА ВЕЛИКУ ВОДУ

(Уривок)

       коТим сев бивзро, як лівве котат. таНалочка і бісо нукилася їм домапогати. ониВ ловивлю-вали комсач ибур з раозе і кивидали у дервіце.

       тімПо носивідли  і ливавили  в річук.  баРи блиласка сріблястим комбо і лашуга в биглину. чайЗвино, ужед лараді, ощ дилю випускали її ан ливеку одув. •  Розкажи про свої добрі справи.

ПОЗДОРОВЛЯЄМО!

(Уривок)

       здоровПоляємо — ец читьзна: рамодіє зом-ра із Марійничими моюма і томта, бубасею і ді-семду, з комдядь Марійничим...

БАТЬКІВСЬКІ ПОРАДИ

(Уривок з української народної казки)

І вайвста, инус, анор — рашені від усіх — і йди ан бороту. А ймутьти до ціпра дилю, от віс дутьбу обіт няклатися і тавітися.

ДОБРІ БРАТИ

(Уривок з латиської народної казки)

       акТ какіль ейноч рядпід пересилино тибра сонпи. штіВре рівишили онив стерегпоти свої пико ат й стрізулися. тоВідді тибра ещ дучеж побилюли дино дногоо. І весь свій ікв пролижи лищасво, ждизав помодогали дино одмуно й олинік єн лизна ін днівзли, ні ряго.

СЬОМА ДОЧКА

(Уривок)

       олиК атим ввійлаш од тиха, кидоч одан аз доною чаполи вогорити, як ниво сукчали аз ма­тір'ю ...

       ... А сьома кадоч нігочо єн заскала. онаВ ла­зня з ніг масіту тявзут й прислане їй диво в ці-мис — мипоти огин.

•  3 якої дочки ти взяв би приклад? Чому?

ІМЕНИННИЙ ОБІД

(Уривок)

       — У нас сьодніго бубася рахво. муТо іме-гонинно біоду єн дебу.

       Поздоровляю тебе, Ніно, з днем народжен­ня. Моє тобі побажання: будь справжньою лю­диною.

•   Поясни значення підкреслених слів.

Я ХОЧУ СКАЗАТИ СВОЄ СЛОВО

(Уривок)

       Діти притихли. Вони враз побачили в небі те, чого не бачили досі: "Небо сумне ... Небо тривожне ... Небо зажурене ... Небо холодне..."

       А боне логра, петретало, хадило, як важи таісто. І діти видилися в огой усмні сиін-сині ніосін чоі.

•   Добери свої слова для опису неба.

ГОРБАТЕНЬКА ДІВЧИНКА (Уривок)

       сіУ шість чихлопків і вчадіток, ощ силиді за редніпеми ртапами, непідсли киру:

­       -­Я …

       чиУтель був петер кійнийспо: касл тривимав іспит.

•   Чому вчитель вирішив, що клас витримав іспит?

НА ВУЛИЦІ

(Уривок)

       — А омут, ощ вес аз еїн амам бироть. аН-віть пертфоль їй од шикол ситьно, я ощдня ачуб. ниЛіві нимиохай єн убвають.

акТ ич єн акт?

•  Дай відповідь на питання. Обгрунтуй її.

РУДЕНЬКИЙ

(Уривок)

       —  І огоч гапоним утиб глеко,  а рохошим жвако?   ніМе   коінли   четьхося   утиб   гапоним. Але... але омнсоро.

       дусьДі льнопи увглян ан гоньо.

       - уН, одіт я миполився. ачПроб. иТ не сто-про рохоший пчикхло. иТ справжній ломодець! оБ в етбе є істьсов. А істьсов, беголу мій, — ец в инілюд ловгоне.

ПРОСТО БАБУСЯ

       Вуцеюли йшли пчикхло і вчиндіка. А попе-дуре йшла бубася. лоБу ужед зькосли. буБася сковзнуполася і лавпа.

пчикХло даввід фельпорт чиндівці і нукився подоматига бубасі.

       олиК пчикхло вернувпося, вчинкаді питудо-валася: "Хот ж ец був?" Він ухнувсміся і повід-вів: "стоПро бубася".

•   Склади оповідання за аналогією.

ЦЕ НЕ ТАК ПРОСТО!

(Уривок)

       Івась режобено чиспідтив у шизоті кутрій. тімПо растанно вівпро чернимво цемолів курис вовпра, і лавийш справжнісінька тіп'ярка. тО зраєді амам, оликбапочить!..

       ... Івась прочавмов. А олик амам шлавий ан юкухн туговати чеверю, деньшвико правивив ті-п'ярку ан трійку і дузамався ...

       Виявляється, раподувати амум єн стопро.

•   Що б ти порадив Івасеві?

ЩО ЛЕГШЕ?

       шПіПо тєро пчиківхло у ліс. граЗалися, єн мітиполи, як і день чивскінся.

       Ідуть домудо і дагають, ощ шелег: дуправ заскати" ич гавидати якусь бинелицю?

       Два з них гавидали бинелиці, а тійтре пчик-хло завска дуправ. оБ дуправ вждиза колег ка-тиза. Адже наво є даправ, і гавидувати огоніч єн атреб.

•   Хто з хлопчиків тобі сподобався? Чому?

НАЙДОРОЖЧИЙ ПЛІД

(Уривок з болгарської народної казки)

       —  Я, атут, овпіш утичися. лихЦі тир окир вчиліте та кгини ливчи неме.

       дівПло, ощ я дозбув, єн новид, об онив в серці й зуромі ємому. Гаюда, кутат, ощ ец кожта дорогоцінні дипло.

жеДу дівзра кобать, чувзаши ті васло.

       —  иТ ісприн енім найрожчідо дипло, кусин! иТ слузажив наговироду. оБ ж неєма дівпло, рождочих аз іт, ощ їх дає люніди знання.

•   Чому знання є найдорожчими плодами?

НАРОДНІ ПОВІР'Я

(Уривки)

       шіНа дакіле кипред вілири, ощ ан ебін існує кистіль окзір, кискіль дейлю ан лізем. оЩ в жок-ної люниди є своя казір. Як люнади народжує­ться, от в біне засвічується вано оряз, а як ми-порає, от казір аснег," даєпа"...

       ... Одного східного мудреця запитали: "Чи правда, що коли чорний кіт перейде дорогу, то мандрівника спіткає невдача".

— Правда, — відповів мудрець. І додав:

— Якщо цей мандрівник не людина, а миша.

ДРІЗД І ГОЛУБ

(Уривки з української народної казки)

       Якось убгол тавс сипроти дадроз, щоб той чивнав гойо догніз тимости.

       гоПодився дрізд. аТ китіль клавпо кільдека лочокгі, як убгол івс на них і ковурче: "юЗна, юзна..."

       ... А голуб сімзов єн вмів догніз тимости. Ото кискіль дрізд муйо подоміг, кета догніз в гоньо й шилилося завнажди.

•   Чого повчає казка?